15 березня 2021

Стосунки з дитиною | Як зрозуміти підлітка і як батькам зберегти зв'язок з дитиною

 Батьки часто скаржаться, що підлітковий вік їхніх дітей дається родині нелегко. Сварки, образи, іноді діти навіть втікають з дому. Головне питання для дорослих – як зрозуміти дитину та не втратити зв'язок із нею у цей час?

На межі зриву

"Через власну доньку я не хочу повертатися додому з роботи. У неї постійні перепади настрою – то кричить, то у кімнаті закривається. Сказати нічого не можна – ображається. Вже не знаю, як до неї підступитися", – скаржиться Дмитро, батько 13–річної Каті.

За його словами, підлітковий вік доньки перевернув життя у родині догори дриґом. Вдома постійні сварки, крик. Дружина ще більш–менш тримає контакт, але з батьком дівчинка категорично відмовляється спілкуватися спокійно.

Донька стала погано вчитися, отримує низькі оцінки, а кілька разів навіть прогуляла уроки.

"Не знаю, у який момент все пішло не так. У нас завжди була дружня родина, але зараз донька ніби віддаляється. А іноді нам з дружиною здається, що вона нас за щось ненавидить!, – зітхає чоловік.

Йому важко це сказати вголос, та, зізнається, кілька разів під час сварки ледь не вдарив доньку. Але вчасно схаменувся. Нині у відчаї, бо не знає, як повернути авторитет і любов дитини. А головне – як порозумітися з власною донькою.

"Я боюся за неї, оскільки не знаю, що відбувається у її житті, з ким вона спілкується. Боюся, щоб вона не потрапила до поганої компанії. Але вона мене не слухає, не розмовляє, робить усе по-своєму. Ні спокійні розмови, ні покарання на неї не діють", – зітхає Дмитро.


Чому батьки втрачають авторитет

Часто батьківський авторитет "просідає", коли діти стають підлітками. Дорослі не розуміють, чому дитина, яка ще зовсім нещодавно ходила за ручку та весело сміялася, починає проявляти пасивну агресію до батьків.

Може здаватися, що підлітки не чують батьків. Це неправда. Вони чують. Інша справа, що батьки кажуть не те, що каже спільнота підлітків. А підлітку треба проростати й закріплюватися в іншому світі. 

Підлітковий вік – це показати себе світу. Щоб не батьки дали їм оцінку, а однолітки, оскільки тепер їхня особистість направлена на те, щоб знайти своє місце у соціумі серед однолітків. Тому дуже необхідний місток між батьками та дитиною. Щоб батьки чесно розповідали про своє підліткове життя.

На підлітків не діє, коли їм кажуть: "Ми дорослі, ми твої батьки, ми завжди праві". Підлітки спостерігають і бачать всі наші неідеальності й шорсткість життя. Коли ви кажете дитині, що їй треба читати, а самі за тиждень жодної книги у руки не взяли й залипали у телефон – вони зчитують це. 

"Підлітки терпіти не можуть подвійних стандартів"

Підлітки часто можуть казати батькам болючі речі. Наприклад, якщо підліток весь час чує, що треба добре вчитися, щоб потім знайти хорошу роботу, може у відповідь крикнути: "Так ти ж свою роботу ненавидиш! Ти ходиш туди щодня через силу і керівника терпіти не можеш!".

Підлітки – гарний лакмус для особистісного зростання дорослих. Бо вони дуже чітко вказують, над якими проблемними зонами нам треба працювати.

 Запит підлітка кардинально відрізняється від запиту батьків.

Наприклад, підліток ніколи не скаже: "Допоможіть мені. Я так погано вчусь, грубіяню батькам, зробіть зі мною що-небудь!". Його запит: "Батьків цікавить лише навчання, протягом тижня від мене вимагають звітуватися про ті чи інші речі, постійний контроль".

Підлітки просто дуже хочуть, щоб у них побачили людину.

Як порозумітися з підлітком

Порозумітися з підлітком не складно, треба лише цікавитися тим, чим цікавиться ваша дитина, проявляти інтерес до того, що їй цікаво.

Наприклад, якщо дитина цікавиться якоюсь музичною групою, яка здається зовсім незрозумілою, треба пересилити себе і познайомитися з творчістю, подивитися кліпи, розпитати дитину, чому їй це подобається.

Достукатися до підлітка можна тільки через зону його нинішнього життєвого інтересу.

А ще врахуйте, що з початком пубертату (11-12 років і до 14 років), у всіх підлітків дуже низький рівень навчальної мотивації. У цей момент вони хочуть вивчити своє тіло, зрозуміти, що відбувається (бо скачуть гормони і змінюється настрій), чому їх всі бісять і що могло б заспокоїти.

У більшості випадків вони поступово зі всіма цими завданнями справляються. Дорослі мають зрозуміти, що у підлітків багато задач, щоб вижити у підлітковому середовищі. У дитини можуть з'являтися інші цінності, які можуть навіть йти у розріз з сімейними.

Як приклад, випадок із практики психологині Анни Покровської, коли двоє батьків-професорів привели на консультацію доньку, яка мріяла стати майстром тату.

"Батьки рвали на собі волосся від нерозуміння. Я поспілкувалася з дівчинкою, запитала, які вона вивчала напрямки татуювання, чому саме ці тату. Коли ми заглиблювалися у те, що дитині цікаво, вона заспокоїлася і почала всім із захопленням ділитися. Це і є точка контакту і ближення", – каже Покровська.

Додає, що ми нічого не знаємо про підліткову культуру. А у підлітків мало досвіду, коли дорослі цікавляться їхніми справами.

"Часом здається, що підліток нічого не хоче, нічим не цікавиться. Але коли починаєш спілкуватися і розкривати особистість, дізнаєшся, що дитина веде свій блог, має багато підписників, перемогла у якомусь конкурсі письменників, мріє свою книгу видати абощо. І для мене у цьому парадокс, що батьки не знають, чим живуть їхні діти", – додає психологиня.

Важливі кордони.

Ми перше в історії людства покоління, у якого дуже великий розрив між поколіннями.

Підлітки можуть знати про життя навіть більше, ніж дорослі, оскільки воно складене із технологій. Якщо раніше старше покоління вчило дітей, як розвиватися, яку професію обрати, як будувати кар'єру, то тепер заробляти гроші можуть навіть підлітки – лише розкрутивши блог у соцмережах.

Від цього у старшого покоління "вибух мозку". Але дорослі все ж мають допомагати дорослішати дітям. У підлітків слабкий причинно-наслідковий зв'язок. Вони сильно залежні від свого підліткового оточення й через це часто не мають критичного мислення, рефлексії.

Замість того, аби щось забороняти підлітку, поясніть, чому ви турбуєтеся. Наприклад, розкажіть власну схожу історію, покажіть, як самі через це пройшли і що могло трапитися чи таки трапилося.

"Дитина має бачити, що ви звичайна людина, з почуттями, сумнівами, яка вирішила або не вирішила таку ж ситуацію. Перш ніж встановлювати контроль, треба пояснити дитині причини своїх хвилювань".

Пам’ятаєте, що карати дитину, забираючи у неї телефон й забороняючи доступ до інтернету, є серйозним важілем на поведінку підлітка.

Забрати телефон – це заблокувати можливість спілкування з однолітками і своїм соціумом. Але недовготривалий. Тому слід встановлювати чіткі правила.

"Дитина має чітко розуміти, що влада у батьків і треба діяти за їхніми правилами. Я багато спілкувалася з підлітками та часто питала, чи є вчителі, які їм подобаються. І завжди були ті, які викликають повагу та цікавість підлітків. Зазвичай це людина, яка ніколи не кричить, спілкується на рівних, але не по-панібратськи. Підлітки обожнюють людей, які тримають дистанцію. Для них це важливо. Вони розуміють, що дорослі – це дорослі".

Турбота, розуміння і власні інтереси.

Цікавтеся цінностями підлітка і майте спільні теми, які будуть не про школу. Будь-який підліток знає, що саме він зробив погано, де прогалини у навчанні, що він середнячок у класі тощо. Тому не треба їм це ще вдома доносити, це тільки ще більше дитину віддаляє.
"Є формула – чим далі від нас дитина, тим ближче вона до когось чи чогось, чого ми не знаємо".
Якщо дитина прийшла додому роздратована, свариться або просить від неї відчепитися, зрозумійте, що злиться вона не на рідних, а принесла додому якийсь біль. Можливо, хтось образив у школі, або посміявся. І тільки з батьками можна проявити справжні почуття.

У такому випадку нічого не питайте про оцінки чи школу, а просто проявіть турботу: запропонуйте чаю і проговоріть емоції.

"Бо батьки – це турботлива, розуміюча фігура. Треба показати, що я поряд і ти зі мною можеш бути різним. У мені стільки любові до тебе, що прийму тебе різним. Це найголовніше. Не робіть розбір польотів. Часто скандали з підлітком трапляються тоді, коли дорослі не можуть знайти контакт. І часто підліткові емоції нас самих роблять підлітками".

Найголовніше, що можуть зробити дорослі, щоб вижити у світі підлітків – завести власне хобі. Показати, що вони теж чимось цікавляться і люблять життя, що у них висока самооцінка. І головне – шукати не розбіжності зі своєю дитиною, а те, у чому ви схожі.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Ми живемо в активному інформаційному середовищі. Технології торкнулися, мабуть, всіх сучасних сфер діяльності. Не тільки дорослі користуютьс...